Раннє втручання (діти 0-3 роки)

Турбота про гармонійний та правильний розвиток повинна бути в пріоритеті у батьків впродовж усього періоду зростання дитини.

Кожен з вікових періодів розвитку дитини має свої особливості, тому застосування фізичної реабілітації завжди відбувається із врахуванням вікових потреб та нюансів маленького пацієнта.

Особливим для розвитку дитини є період від народження до 3 років. У цьому періоді вік до року виділяється окремо, оскільки до 12 місяців дитина повинна оволодіти великою кількістю рухових та інших умінь і навичок, зробити величезний стрибок у фізичному та психоемоційному розвитку. У цьому періоді застосування курсів масажу, рефлекторних вправ, спеціальних пасивних та активних вправ сприяє оптимізації та корекції розвитку дитини.

Застосовуючи масаж можна вирішити низку питань як у цілком здорових діток, так і у таких, які мають визначені покази до застосування фізичної реабілітації.

 

 Куратор напрямку: Надія Олейнікова

 

Для того, щоб самостійно орієнтуватися чи є потреба звернутися до фахівців для консультації, а в подальшому фізичної реабілітації можна орієнтуватися на орієнтовні строки засвоєння дитиною певних рухових навичок та психоемоційний розвиток характерний для того чи іншого періоду.

Зокрема, у 2 місяці для нормального розвитку дитини характерні більш часті рухи кінцівками. Дитина вміє тримати в кулачку брязкальце, протягувати ручки, розгинати і згинати кінцівки. Лежачи на животі, дитина вже вміє піднімати голову, починає гулити, активно посміхатися і жваво ворушитися, коли їй приділяють увагу.

В 3 місяці виникають перші спроби перевертатися зі спинки на животик, починає припіднімати лопатки від поверхні, намагаючись краще розгледіти навколишній світ. Діти в такому віці без проблем захоплюють іграшки і предмети, тягнуть їх до рота і усвідомлено за ними тягнуться. 

В 4 місяці дитина вже вміє перевертатись та утримувати в кулаку іграшку, рухи стають усвідомленіше, починає торкатися себе та оточуючих предметів, роздивлятися свої ручки і ніжки.

У 5-6 місяці вже починають вперше сідати. Зазвичай це відбувається при перекочування зі спини на бік за допомогою руки, на яку малюк опирається. В цьому віці нормальний розвиток дитини передбачає перші задатки в мовному розвитку. Діти активно гулять, вимовляють майже всі голосні звуки, а іноді навіть склади тих чи інших слів.

У 7-8 місяців дитина починає ставати на передпліччя, що сприяє подальшому повзанню, сідає з положення лежачи і недовго стоїть за підтримки дорослих.

У 9-10 місяців малюк вже навчився повзати, залучаючи руки і коліна, з’являються перші спроби встати самостійно і стояти, тримаючись за стілець або ліжко.

Від 11 місяців до року нормальний розвиток дитини передбачає вміння самостійно стояти і робити дрібні кроки. Завдяки ходьбі, спершу досить незграбній, дитина розвиває координацію рухів і ходу. 

Причиною звернення до фахівців може стати, якщо дитина:

  • до 1,5-2 місяців не утримує або слабко утримує голову, особливо в положенні на животі;
  • не намагається робити спроб перевернутися з живота на спину і назад до 4-5 місяців;
  • не робить спроб сідати до 6 місяців, а впевнено не сидить до 7-7,5 місяців;
  • після 7-7,5 місяців сидить із зігнутою в дугу спинкою, завалюється на бік, не сидить без підтримки;
  • не плазує і не робить спроб цього зробити до 8-9 місяців;
  • не намагається вставати з опорою після 8-9 місяців;
  • не починає ходити до року, хоча б за руку.
  • Навіть при наявності в дитини певних особливостей у розвитку не варто засмучуватись, необхідно звернутись до фахівців.

 

 Вік від року до пов'язаний з трьома фундаментальними життєвими надбаннями дитини: прямоходінням, мовним спілкуванням і предметною діяльністю.

Загальна рухова активність дитини повинна містити такі навички,як самостійне вставання з підлоги, самостійна ходьба, присідання із положення стоячи. Прямоходіння забезпечує дитині широку орієнтацію в просторі, а мовне спілкування дозволяє дитині засвоювати знання, формувати необхідні вміння та навички через спілкування з дорослим.

Навички дрібної моторики у цьому віці включають: роз’єднування предметів, малювання каракуль, розгортання загорнутих в папір предметів, постановку кубиків один на одного, перегортання сторінок по одній, опускання дрібних предметів в маленькі отвори, нанизування на шнурок великих намистин, переливання рідини із однієї ємності в іншу.

Мета роботи фізичного терапевта з дітьми від року до трьох:

  • Сприяти формуванню правильних рухових стереотипів на ранніх етапах розвитку дитини;
  • Пригнічення впливу патологічних процесів та нормалізація м ' язового тонусу; 
  • Стимулювати розвиток реакцій випростовування та рівноваги; 
  • Сприяти формуванню основних рухових функцій; 
  • Попередження виникнення ускладнень(контрактур, деформацій та ін.).

Зважаючи на те що кожна дитина є особливою робота з нею починається з проведення фізичного обстеження з метою визначення фізичного стану та планування програми реабілітаційного втручання.

Форма проведення занять –  індивідуальна.

Частота занять залежить від потреб та цілей, які фахівець фізичної терапії ставить спільно із батьками дитини.

 

ТЕМАТИЧНІ СТАТТІ: